Опускаються руки, немає бажання щось робити, ні на що не сподіваєшся, нікому не віриш – це ознаки деморалізації. В основі цього стану лежить не емоційне спустошення, апатія чи депресія, а втрата моральних принципів людиною через піддання сумніву чи знищення існуючих моральних орієнтирів та норм. Внаслідок цього падає моральний дух людини, втрачається здатність до активних дій.

Втрата морального духу охоплює спектр психічних станів, від легкої втрати впевненості — «зневіри», до початку втрати надії та мети — «занепад духу», до стану, в якому втрачена вся надія — «відчаю», серйозної деморалізації, коли втрачено сенс і мету життя.

Симптоми деморалізації

Симптоми синдрому деморалізації:

  • низький рівень самооцінки; 
  • почуття безнадійності та безпорадності; 
  • почуття страху, тривоги, зневіри; 
  • сплутаність мислення; 
  • психофізіологічні синдроми, що сприймаються як ознаки порушення фізичного здоров’я;
  • втрата сенсу та мети життя.

Симптоми деморалізації носять генералізований характер і спостерігаються не менше 1 місяця. Їх часто можна сплутати з депресивними синдромами. Деморалізацію можна відрізнити від депресії: основні симптоми депресії включають втрату задоволення та інтересу до теперішнього моменту, тоді як основними симптомами деморалізації є втрата надії та сенсу. У клініці вони можуть проявлятися одночасно, незалежно один від одного, депресія може включати деморалізацію, а може і протікати без неї. Вона може розвинутися після деморалізації. У ряду пацієнтів із важкими захворюваннями клінічна депресія не розвивається, але розвивається бажання померти на основі суїцидальних думок.

Деморалізація має високу поширеність, особливо в умовах, які склалися в нашій країні. Оскільки деморалізація пов’язується з бажанням швидкої смерті, вона є серйозною проблемою для психічного здоров’я.

Причини виникнення синдрому

  • хронічні важкі захворювання,
  • психічні розлади, 
  • інвалідність, 
  • спотворення тіла, 
  • страх втрати гідності, 
  • соціальна ізоляція, 
  • там, де є суб’єктивне відчуття некомпетентності — почуттям більшої залежності від інших,
  • постійна неспроможність впоратися з внутрішнім або зовнішнім стресом.

Фактори ризику виникнення синдрому деморалізації

Соціодемографічні фактори

Деморалізація спостерігається частіше у одиноких пацієнтів розлучених та у людей, які живуть окремо від своїх половинок.

Захворювання

Деморалізація частіше виникає у людей, які страждають на важкі хвороби (наприклад, рак).

Психологічні фактори

Депресія, тривога, низька якість життя, дистрес підвищують схильність до деморалізації.

Лікування

Деморалізація виліковна. Лікуванням цього стану займається психотерапевт, використовуючи сучасні методи лікування: психотерапію, аутотренінг, гіпнотерапію, арт-терапію, релакстерапію, медитування. Щоб визначити, який саме метод буде найефективнішим, лікареві слід поспілкуватися з пацієнтом, оцінивши стан його психічного здоров’я. На прийомі лікар може запропонувати пройти тести на визначення рівня деморалізації, щоб адаптувати лікування індивідуально для кожного пацієнта.

Синдром деморалізації – серйозне порушення психічного здоров’я, воно може бути небезпечним для життя. Не ігноруйте зміни вашого психічного стану. Вчасно звертайтеся по допомогу до кваліфікованого лікаря.